16.11.2007    Газета "Крещатик", №196 (3186)   

Джанго: “Перед концертами я п’ю по 50 грамів”. Київський рокер — про роботу над кліпом, циганський рок, який він грає, та алкоголізм

     У середу ввечері в столичному нічному клубі "БарSky" відбулася
    презентація нового кліпу гурта "Джанго". Кліп знятий на пісню
    "Возвращайся, ты слишком далеко", яку соліст гурта "Джанго" Олексій
    Піддубний заспівав у дуеті з російською акторкою Катериною Гусєвою.

    — На цю пісню у гурта “Джанго” вже є кліп. Навіщо ви відзняли ще один?
    — Цю пісню вибрали для саундтреку стрічки “Втікачки”, де Катерина Гусєва грає головну роль. Режисер Юсуп Разиков запропонував мені заспівати її дуетом із Катериною, потім з’явилася ідея відзняти відеокліп. Продюсерська компанія, яка знімає фільм, все оплатила, і я не відмовлявся.

— Із режисером кліпу Віктором Придуваловим легко було працювати?
— Він дуже авторитарний. Вітя іноді робить із себе такого гуру — вчителя всіх смертних,— а я не завжди з ним погоджуюсь. Він, як і всі керівники, у неабиякій мірі волюнтарист. Я — теж волюнтарист, ось ми і стикалися. Але він там хазяїн. Ось прийди він до мене з проханням зробити аранжування, йому б прийшлося прислухатися до моїх настанов.

— Ви ж з цього починали аранжування. А нині продовжуєте цим займатися?
— Тільки для себе — мені вже не потрібно заробляти гроші аранжуванням для інших музикантів. Наразі мені вистачає того, що я заробляю на своєму проекті.

— Ви вважаєте себе досить заможною людиною?
— Ні, в нас, артистів, заможна лише Вєрка Сердючка.

— На що витрачаєте гроші?
— Я не люблю витрачати впусту. Купую собі одежу, їжу. Віддаю родині і витрачаю на спорт. Я люблю басейн, наприклад, оплачую послуги персонального тренера.

— А припустимо, що вам запропонували б покинути свій гурт і робити аранжування для якогось дуже відомого гурту, наприклад, U-2. Ви б погодились?
— Звісно, пішов би! U-2 — це ж музиканти світового рівня, подарунок долі! Я взагалі можу швидко міняти пріоритети в житті.

— Як ви самі визначаєте стиль, в якому граєте?
— Це такий циганський рок. Я зібрав в один стиль ті музикальні напрямки, які люблю — рок, імпресіоністський джаз... Додав циганського драйву, який обожнюю, завдяки Джанго Рейнхардту, засновнику циганського джазу.

— Ви багато експериментували зі стилями, перш ніж прийти до свого авторського?
— Так, що тільки раніше ми не грали! І нью-вейв, і рок, і навіть метал. Коли мені було ще 16, і я зі всієї сили лупив на бас-гітарі, трясучи хайєром. Співав раніше англійською, а не російською. Але 3 роки тому я зібрав свою команду, і ми визначилися зі стилем, з текстами.

— Ви казали, що перед концертами полюбляєте “прийняти на грудь”. Для багатьох музикантів така звичка закінчується алкоголізмом. Не боїтесь втягнутися?
— Ні, що ви! Шлях до алкоголізму — це пляшками глушити горілку. А я перед концертами п’ю по 50 грамів — це ж не одне й те саме.